Базові стратегії захисту в кредитних спорах

Нижче наведено аналіз ключових правових позицій із судових рішень та узагальнення тих «стратегій» захисту, які запобігатимуть неправомірному стягненню заборгованості або незаконним додатковим нарахуванням платежів.

Перевірка строку дії кредитного договору і нарахування відсотків

1. Строк кредитування:
   • Якщо в договорі чітко визначено строк (термін) кредитування, то після його закінчення право кредитора на нарахування відсотків та застосування штрафних санкцій припиняється (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
   • У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти, пеню чи штрафи припиняється після спливу визначеного строку кредитування або після пред’явлення вимоги за цією статтею.
   • Отже, якщо кредитний договір припинився, а банк (чи інша фінансова установа) продовжує нараховувати відсотки за користування коштами або штрафи, ці нарахування є безпідставними за весь період після закінчення строку дії кредитного договору.
2. Відсутність доказів пролонгації кредитного договору:
   • Коли кредитний договір містив автоматичний механізм пролонгації (наприклад, у випадку з кредитним договоро строком 12 місяців з можливістю продовження за умови дотримання оферти та умов договор), але після кінцевої дати жодних доказів фактичного продовження надано не було, то всі нарахування, здійснені після дати завершення, підлягають виключенню з позовних вимог (ЄУН: 632/1909/23).
   • У справі № 444/9519/12 кредитні відсотки нараховувалися до 20 липня 2020 року (кінцевий термін кредитування), а розрахунки позивача свідчили про нарахування відсотків поза межами дії договору, що визнавалося безпідставним.
3. Акцент на чіткому формулюванні строку в договорі:
   • Важливо з’ясовувати, чи в самому кредитному договорі (або в оферті/акцепті) була фіксація кінцевої дати дії (наприклад, «тридцять днів», «три роки», «дванадцять місяців»), та чи містить він умови пролонгації.
   • У разі відсутності термінів пролонгації або надання доказів пролонгації кредитний договір вважається таким, що прострочений, і будь-які нарахування після кінцевої дати фактично є незаконними.

Вимоги щодо доказів існування та умов кредитного договору

1. Обов’язок позивача надати письмові умови договору:
   • Згідно зі ст. 12 ЦПК України сторона, яка заявляє певні обставини (зокрема наявність та умови кредитної угоди), зобов’язана їх довести. Якщо позивач не надав самого договору, додатків до нього, Тарифів або інших матеріалів, що містять умови (про відсоткову ставку, порядок нарахування комісій тощо), суд не може констатувати їх фактичне існування.
   • У рішенні від 15 листопада 2023 року (№336/2139/24) було встановлено, що позивач не надав договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», додатки до Договору, Тарифи, про які зазначено в оферті і не довів, що відповідач погоджувався з ними, а тому не можна з’ясувати умови, за якими була сформована заборгованість та й взагалі саме існування такого кредитного Договору.
2. Наявність окремої оферти та її ідентифікація:
   • Якщо позивач посилається на оферту (публічну пропозицію) з певним номером (наприклад, № 631031927), а одночасно надає виписку рахунку з іншим номером або без чіткого зв’язку з офертою, це унеможливлює встановлення ланцюга «оферта → акцепт → виконання».
   • Водночас відсутність прямої прив’язки виписки рахунку до конкретної оферти (немає номера рахунку чи посилання на оферту в самому договорі) позбавляє суд можливості вважати, що боржник підписав/акцептував саме ті умови.
3. Доказ неналежності/недостатності розрахунку заборгованості:
   • Якщо позивач у позовній заяві не деталізував складові заборгованості (тіло кредиту, відсотки, штрафи, пеню, комісії), а надав лише загальну суму, тоді суд не може об’єктивно перевірити правильність розрахунку.
   • Рішення від 11 вересня 2023 року (344/20475/23) наголошує, що суд має на підставі матеріалів справи встановити обставини, які мають значення, та оцінити докази. Позивач не надав доведений належними та достатніми доказами розрахунок суми заборгованості, тому суд дійшов висновку про недоведеність розрахунку боргу.
4. Право суду перевіряти правильність розрахунку:
   • Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 559/1622/19 (від 22.04.2024) зазначила, що суд повинен перевірити обставини, пов’язані з правильністю розрахунку позивачем суми заборгованості; якщо виявлено, що розрахунок здійснено неправильно, суд самостійно визначає розмір заборгованості в межах позовного періоду й максимального розміру стягувань.

Непогоджені комісії та збори — недійсність умов за законодавством про споживчий кредит

1. Визначення «послуги» та обмеження на оплатність інформаційного супроводу:
   • Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», надання грошових коштів за договором кредиту вважається послугою.
   • Однак Закон України «Про споживче кредитування» встановлює, що після укладення договору кредитодавець на вимогу споживача (але не частіше одного разу на місяць) безоплатно надає інформацію про стан заборгованості, суму кредиту, виписки з рахунків тощо.
   • У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 встановлено, що до послуги надання інформації про стан кредиту не частіше одного разу на місяць не може бути віднесено щомісячну комісію за обслуговування кредиту, оскільки ця інформація споживачу надається безоплатно.
2. Нікчемність умов, що обмежують права споживача:
   • Закон України «Про споживче кредитування» встановлює, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
   • Наприклад, умова про щомісячну комісію за «розрахунково-касове обслуговування» кредитної заборгованості у розмірі 2,75 % від суми кредиту суперечить ст. 11 Закону (надання інформації безоплатно до одного разу на місяць), тому така умова вважається нікчемною.
3. Умови договору, що передбачають оплату за «додаткові послуги» (SMS, виписки тощо):
   • Якщо в паспорті споживчого кредиту чи в оферті не наведено чіткого переліку супутніх послуг та їх вартість, то будь-які інші комісії (за SMS-інформування, за виписки тощо), які фактично стягувалися, є незаконними.
   • Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати ВС от 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, де наголошено, що банк не надав доказів погодження зі споживачем платних додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця (комісія РКО, SMS-повідомлення тощо), тому положення кредитного договору про обов`язок позичальника щомісячно сплачувати плату за такі послуги є нікчемними.

Спротив неправомірним нарахуванням штрафів, пені та комісій за овердрафт

1. Відсутність овердрафту в умовах договору, неправомірне нарахування комісій за овердрафт і «інші платежі» поза межами договору:
   • Якщо первісний кредитний договір чи оферта не містять умов про овердрафт, позовні вимоги про стягнення процентів за овердрафт не підлягають задоволенню.
   • У справі № 185/4236/24 суд звернув увагу, що «умовами договору не визначено овердрафт, тому у цій частині позов не підлягає задоволенню».
   • У багатьох судових рішеннях (наприклад, № 751/2473/24 та № 184/2105/23) вказувалося, що з виписки по рахунку видно нарахування відсотків за овердрафт, проценти за користування кредитом, комісій та інших платежів, які не були обумовлені в договорі.
2. Нарахування «штрафів/пені» без відповідних згод у договорі:
   • Якщо в оферті чи у договорі-оферті відсутні умови про нарахування пені/штрафу за прострочену заборгованість, такі вимоги є безпідставними.
   • Постанова Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 зазначає, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Завищені або недеталізовані розрахунки заборгованості

1. Недеталізованість показників боргу:
   • Якщо в позовній заяві вказано лише загальну суму боргу без розшифровки (тіло, відсотки, пеня, комісії), то суд не може оцінити правильність формули розрахунку.
   • У справі № 344/20475/23 суд зазначив, що розрахунок заборгованості має бути деталізованим, а якщо документи не дають змоги встановити, що списання коштів пов’язане саме з договором кредиту, то такі списання не можуть бути підставою для стягнення.

Висновки

Наведені стратегії захисту в кредитних спорах демонструють, що боржник не є безпорадним перед вимогами кредитора. Ключ до успішного захисту лежить у ретельному аналізі фактичних обставин справи та наявної доказової бази.

Важливо: Кожна кредитна справа має свої особливості. Для ефективного захисту своїх прав та застосування відповідних стратегій настійно рекомендується звернутися за консультацією до кваліфікованого адвоката, який зможе проаналізувати конкретні документи та обставини вашого випадку. Знаючи свої права та аргументуючи позицію на основі чинного законодавства та актуальної судової практики, позичальник може значно підвищити свої шанси на успіх у спорах з кредиторами.