Банкрутство фізичної особи в Україні: покрокове керівництво

Непосильне боргове навантаження, нескінченні телефонні дзвінки колекторів, арешт банківських рахунків і загроза опису майна — знайома картина для тисяч українців, які опинилися у стані неплатоспроможності. На щастя, з жовтня 2019 року в нашій державі діє Кодекс України з процедур банкрутства, який уперше в національній правовій системі відкрив легальний шлях виходу з боргової ями для звичайного громадянина. Нижче — розгорнуте практичне керівництво з процедури банкрутства фізичної особи: умови, етапи, вартість, наслідки та підводні камені.

Що таке банкрутство фізичної особи і навіщо воно потрібне

Банкрутство, або неплатоспроможність фізичної особи — це судова процедура, в межах якої громадянин офіційно визнається неспроможним у повному обсязі розрахуватися з кредиторами, а його майно та доходи підлягають упорядкованому розподілу між усіма позикодавцями. Кінцева мета процесу — звільнення добросовісного боржника від подальших боргових зобов’язань і надання йому можливості розпочати фінансове життя з чистого аркуша.

До прийняття Кодексу України з процедур банкрутства у звичайних громадян фактично був відсутній цивілізований механізм урегулювання персональних боргів: виконавче провадження могло тривати роками, відсотки й пеня наростали лавиноподібно, а людина опинялася в становищі безстрокового заручника кредитного договору. Сьогодні процедура особистого банкрутства дозволяє:

• зупинити нарахування відсотків, неустойки, штрафних санкцій та пені за всіма зобов’язаннями;
• призупинити виконавчі провадження, зняти арешти з банківських рахунків та майна;
• припинити тиск з боку колекторських компаній, мікрофінансових організацій і банків;
• провести реструктуризацію боргів на комфортних умовах або повністю списати частину заборгованості;
• після завершення процедури — отримати офіційне звільнення від непогашених вимог кредиторів.

Правова основа: Кодекс України з процедур банкрутства

Основним нормативним актом, що регулює неспроможність громадянина, є Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 жовтня 2019 року. Книга четверта Кодексу присвячена саме відновленню платоспроможності фізичної особи. Паралельно застосовуються норми Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу (у частині спільно нажитого майна подружжя), Закону України «Про виконавче провадження», а також процесуальні положення Господарського процесуального кодексу — саме господарські суди розглядають справи про неспроможність.

Важливий нюанс: боржник-фізособа не може бути визнаний банкрутом ані за заявою банку, ані з ініціативи колектора, ані за вимогою мікрофінансової організації. Право звернутися до суду з відповідною заявою має виключно сам боржник. Це принципово відрізняє українську модель від корпоративного банкрутства, де заяву можуть подати й кредитори.

Хто може ініціювати процедуру: умови подання заяви

Щоб відкрити провадження у справі про неспроможність громадянина, необхідна одночасна наявність декількох обов’язкових ознак. Кодекс називає їх умовами неплатоспроможності, і їхнє дотримання суд перевіряє ще на етапі прийняття заяви.

Матеріальні критерії

1. Розмір простроченої заборгованості. Сума безспірних вимог кредиторів має становити не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на дату подання заяви. Станом на 2026 рік орієнтовний поріг — від 240 тисяч гривень і вище. У цей підрахунок включаються всі види заборгованості: тіло кредиту, відсотки, комісії, штрафи, комунальні борги, аліментні зобов’язання (за винятком поточних) та інші безспірні зобов’язання.
2. Фактична неплатоспроможність. Боржник зобов’язаний довести, що протягом двох і більше місяців не здатний виконувати грошові зобов’язання: припинив виплати, втратив джерела доходу, вичерпав ліквідні активи, потрапив під мораторій, втратив роботу, майно або здоров’я.
3. Добросовісність позичальника. Суд оцінює, чи не вчиняв боржник дій щодо приховування активів, навмисного погіршення фінансового становища або укладення фіктивних правочинів на шкоду кредиторам протягом останніх трьох років.

Процесуальні вимоги

Окрім економічних показників, до заявника висуваються процесуальні вимоги: повна дієздатність, відсутність незакритих статусів фізособи-підприємця за тим самим боргом, раніше не застосовувана процедура звільнення від зобов’язань упродовж останніх п’яти років, відсутність непогашеної судимості за умисні злочини проти власності.

Пакет документів: що зібрати перед зверненням до суду

Якісно підготовлений комплект документів — половина успіху. Недостатнє обґрунтування неплатоспроможності або формальні помилки в додатках стають найчастішою причиною повернення заяв та затягування процесу. Нижче перелічено документи, які зазвичай потребує суд.

• заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з обов’язковими реквізитами та обґрунтуванням;
• копія паспорта та ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (підтвердження статусу);
• довідка про склад сім’ї та перелік утриманців (неповнолітні діти, чоловік/дружина, непрацездатні родичі);
• копії кредитних договорів, розписок, договорів позики, судових рішень, виконавчих написів нотаріуса, постанов виконавців;
• детальний реєстр кредиторів із зазначенням підстави виникнення боргу, суми, строку й стану стягнення;
• відомості про майно: нерухомість, транспорт, корпоративні права, депозити, частки, цінні папери;
• відомості про доходи за останні три роки (довідки з роботи, виписки з ПФУ, довідки про соціальні виплати);
• відомості про всі правочини відчуження майна за попередні три роки — це зона особливої уваги суду;
• докази внесення авансованої винагороди арбітражного керуючого на депозит суду;
• проєкт плану реструктуризації боргів (бажано, але не обов’язково на етапі подання).

Вартість процедури: у скільки обходиться особисте банкрутство

Один із найпоширеніших міфів про неплатоспроможність громадянина — «банкрутство безкоштовне». На практиці проходження процедури пов’язане з певними фінансовими витратами, які боржнику важливо заздалегідь спланувати. До основних статей видатків належать:

• Авансована винагорода арбітражного керуючого — перераховується на депозит господарського суду до відкриття провадження. Розмір визначається як трикратна мінімальна заробітна плата за кожен місяць здійснення повноважень, але остаточна сума залежить від складності справи.
• Судовий збір за подання заяви — фіксована ставка згідно із Законом України «Про судовий збір».
• Витрати на публікації повідомлень про відкриття справи, збори кредиторів, реалізацію майна в офіційних джерелах.
• Гонорар адвоката за підготовку заяви, ведення справи, представництво на зборах кредиторів, захист майнових інтересів.
• Оціночні послуги, нотаріальні дії, комісії банків, транспортні й поштові витрати.

Етапи провадження у справі про банкрутство

Процедура неплатоспроможності фізичної особи поділена на кілька послідовних стадій, кожна з яких має свої завдання та строки. Розуміння логіки процесу дозволяє боржникові та його представникові ефективно планувати дії.

1. Подання заяви та відкриття провадження

Боржник подає заяву до господарського суду за місцем свого проживання. Суд протягом п’яти днів перевіряє комплектність документів і постановляє ухвалу про відкриття провадження або залишення заяви без руху. З моменту відкриття справи на всі зобов’язання боржника вводиться мораторій: нарахування відсотків, пені та штрафів припиняється, виконавчі провадження зупиняються, арешти з майна знімаються.

2. Реструктуризація боргів

Протягом 120 днів з моменту відкриття справи боржник разом з арбітражним керуючим розробляє план реструктуризації зобов’язань. План може передбачати відстрочення платежів, розстрочку на строк до п’яти років, часткове прощення боргу, обмін вимог на майно, продаж окремих активів. План затверджується зборами кредиторів і схвалюється судом.

3. Погашення боргів відповідно до плану

Якщо план реструктуризації затверджений, боржник приступає до його виконання під контролем арбітражного керуючого. За належного виконання плану справа про банкрутство завершується, а боржник повертається у звичайний правовий режим без статусу банкрута.

4. Визнання банкрутом і продаж майна

Якщо збори кредиторів відхилили план або якщо боржник об’єктивно неспроможний його виконати, суд визнає громадянина банкрутом і запроваджує процедуру погашення боргів. Арбітражний керуючий формує ліквідаційну масу, оцінює й реалізує майно, а виручені кошти розподіляє між кредиторами в порядку черговості.

5. Звільнення від зобов’язань

По завершенні реалізації майна суд постановляє ухвалу про закриття провадження. Не задоволені за рахунок ліквідаційної маси вимоги кредиторів вважаються погашеними, а боржник звільняється від подальшого виконання зобов’язань. Винятком є вимоги, нерозривно пов’язані з особою: аліменти, відшкодування шкоди життю й здоров’ю, відшкодування моральної шкоди, штрафи за адміністративні та кримінальні правопорушення.

Яке майно не включається до ліквідаційної маси

Українське законодавство гарантує боржникові збереження мінімуму майна, необхідного для нормального життя його самого та членів родини. На такі активи стягнення не звертається:

• єдине житло, придатне для проживання боржника та його родини, якщо воно не є предметом іпотеки;
• предмети домашньої обстановки та вжитку, одяг, взуття, посуд, дитячі приладдя;
• майно, необхідне для професійної діяльності, у межах встановленої вартості;
• продукти харчування, паливо для опалення й приготування їжі в межах нормативів;
• державні нагороди, почесні знаки, сімейні реліквії та особисту кореспонденцію.

Наслідки банкрутства: ціна «чистого аркуша»

Звільнення від боргів має зворотний бік. Після визнання банкрутом громадянин несе низку правових обмежень, які слід ураховувати під час прийняття рішення:

• упродовж п’яти років забороняється повторне відкриття провадження про неплатоспроможність;
• при укладенні будь-яких кредитних договорів, договорів поруки, лізингу та розстрочки громадянин зобов’язаний повідомляти контрагентам про факт банкрутства протягом п’яти років;
• інформація про банкрутство вноситься до кредитних історій і стає доступною бюро кредитних історій, банкам, мікрофінансовим організаціям;
• у деяких випадках на період процедури суд може обмежити боржника в розпорядженні майном, виїзді за кордон, зайнятті певними посадами.

Попри це, для більшості боржників з непосильним борговим навантаженням банкрутство залишається єдиним легальним і цивілізованим способом відновити платоспроможність та повернути собі нормальне життя без постійного страху опису майна, арешту рахунків і психологічного тиску з боку стягувачів.

Типові помилки боржників під час підготовки до банкрутства

1. Приховування майна або правочини з активами «заднім числом». Будь-яке відчуження майна на користь родичів або підставних осіб протягом трьох років до подання заяви буде оскаржене арбітражним керуючим, а правочини — визнані недійсними.
2. Неповне розкриття доходів. Спроба приховати заробітну плату, «сірі» надходження, підробітки або орендні платежі кваліфікується як недобросовісна поведінка і позбавляє боржника права на звільнення від зобов’язань.
3. Подання заяви без плану та стратегії. Банкрутство — це не кнопка «списати все», а тривалий судовий процес з активною участю кредиторів, арбітражного керуючого та суду.
4. Відмова від професійної правової допомоги. Самостійне ведення справи нерідко призводить до втрати майна, відмови у звільненні від боргів і притягнення боржника до відповідальності за зловживання.

Альтернативи банкрутству

Перш ніж ініціювати процедуру неспроможності, варто оцінити менш радикальні варіанти врегулювання боргового навантаження. До таких альтернатив належать переговори про добровільну реструктуризацію кредиту, використання кредитних канікул і мораторію воєнного часу, судове оскарження розміру заборгованості з використанням базових стратегій захисту, оскарження виконавчого напису нотаріуса, зняття неправомірного арешту із зарплатного рахунку.

Висновки

Банкрутство фізичної особи — це сучасний правовий інструмент, що дозволяє добросовісному боржникові вирватися з боргової кабали і відновити нормальне економічне існування. Процедура потребує ретельної підготовки, повного розкриття фінансової інформації та стратегічного підходу до кожного етапу: від збору документів до взаємодії з арбітражним керуючим та кредиторами. Правильно вибудуваний захист дозволяє зберегти необхідне майно, уникнути зайвих обмежень і досягти звільнення від непосильних зобов’язань.

Важливо: рішення про особисте банкрутство повинно ухвалюватися виважено, з урахуванням усіх правових і фінансових наслідків. Для аналізу вашої конкретної ситуації, розробки оптимальної стратегії та супроводження процедури зверніться до Адвокатського бюро «Каленський та Партнери». Наша команда спеціалізується на кредитних спорах і питаннях неплатоспроможності, а своєчасна професійна допомога суттєво підвищує шанси на успішне проходження процедури та здобуття фінансової свободи.